|
Як ми вибираємо собі питну воду? Пробуємо на смак, дивимось на колір, оцінюємо прозорість рідини. Проте, часом навіть своїм очам краще не довіряти. Зараз досить поширено псевдо - наукове шахрайство, коли після демонстрації електролізу води (через дві пластини, вставлені в ємкість з водою, пропускають струм) утворюється бурий «шкідливий» осад.
Тільки якщо фізика чи хімія не є вашою професією, з шкільних років залишились лише вибіркові та фрагментарні відомості про те, як можна за допомогою електролізу перевірити, на скільки вода забруднена «шкідливими» солями та хімічними елементами.
Сьогодні деякі компанії недобросовісно «взяли на озброєння» метод аналізу хімічного стану питної води шляхом електролізу. Здавалося б, наглядний та надійний спосіб демонстрації складу рідини для стимулювання продажів приладів для очистки води чи очищеної питної води.
Проте, цей спосіб не тільки неконкурентний, але й цілком некоректний. Демонстратор показує здивованому клієнту, у що перетворюється досліджувана вода, після пропускання через неї електричного стуму, клятвено переконуючи, що всі візуальні перетворення це наслідок забруднення води. І як говориться, тут вже усі залежить від рівня освіченості демонстратора. Одні говорять, що ви бачите випадіння солей тяжких металів, другі - радіації, чи навіть пестицидів з гербіцидами На справді проходячи через воду електричний струм розчиняє сам електрод, який занурений у воду.
Більшість споживачів не пам’ятає, що згідно Закону електролізу Фарадея (1834), «маса речовин, які виділяються на електроді, прямо пропорційна кількості електричного струму, який пройшов через електроліт».
Таким чином, зафарбовування води, яке «демонстратори» пояснюють осадом шкідливих солей, обумовлюється розчиненням залізного електроду. А інтенсивність зафарбовування залежить від наступних факторів: загальна мінералізація і тривалість електролізу. Тобто, чим більше в воді розчинених солей, тим гірше виглядає досліджувана пристроєм вода. Більше того, експерименти підтверджують, що характерний бурий осад утворюється у воді, навіть якщо в рідині містяться нетоксичні солі в кількостях абсолютно безпечних для людини за нормативами України (Державні санітарні правила і норми «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання», затверджені наказом МОЗ України від 23.12.96 р. № 383) і ВООЗ. І навпаки, спеціально проведені дослідження підтвердили, що якщо в знесолену воду (наприклад, отриману способом зворотного осмосу) розчинити смертельно небезпечну дозу дійсно важкого металу Кадмію чи Ртуті, то цей пристрій не покаже жодних змін в досліджуваній воді. Крім цього виявляється, що сам виробник пристрою називає його вимірювачем рівня мінералізації, а не пристроєм для визначення якості води. Фактично даний прилад і візуально показує рівень насичення води солями, але ніяк не здатен поділити воду на погану і хорошу.
Такі псевдо - наукові методи - це просто спосіб безпідставно налякати і ввести в оману довірливих клієнтів.
Будь-яка вода - це розчин солей, відповідно, навіть у джерельній чистій воді (для експерименту можна взяти найвідоміші марки питних вод) після проходження току на електродах з’явиться осад. Тільки дистильована вода залишиться прозорою, але вона не має абсолютно ніякої цінності для людського організму. Для людини, яка розуміє суть процесів, які відбуваються при демонстрації гідролізу води, однозначним є протилежний висновок: не має осаду, значить вода не питна, а призначена для технічних цілей. Ну, наприклад, для доливання води в акумулятор чи праску. Шкоди вона, звичайно, не завдасть, але і користі не принесе. Споживачі повинні розуміти, що вода - це не просто засіб для приготування їжі, це джерело найважливіших елементів, які необхідні для нормального функціонування людського організму. |
